Палата залита весенним светом
И лучик пляшет на её лице…
Но разве это Света, наша Света?!
Уродство линий и бинты везде…
А ведь вчера она блистала в зале
Чудесной восхвалённой красотой.
Её «Мисс института» награждали
И мы гордились, доченька, тобой!
Потом звонок и голос незнакомый…
Безжалостные резкие слова:
Авария. Разбилась. Возле дома.
На Ленинской. Пока ещё жива
«Мама! Ты пришла! Я очень рада!
И надежда в щёлочках-глазах…
Очень важное сказать мне надо,
Но не знаю, как тебе сказать.
Ты меня малышкою учила
Кушать, одеваться и ходить…
Чтоб я жизнь красивую любила,
Ты меня сумела научить.
Мамочка, ответь, моя родная,
Не молчи, прошу я не молчи!
Понимаешь, я ведь умираю…
Как встречают смерть? Ты научи!!!»
Мать упала, чуть дыша, рыдая.
Как же эту боль перенести?!
«Доченька, я этого не знаю…
Если можешь, ты меня прости…»
Вдруг от койки, что у двери
Застучали, скрипя, костыли
И девчушечка наклонилась:
«Положитесь на Божью милость!
Бог Живой и Благой. Он везде.
Его Сын Иисус был распят на кресте
За меня, за тебя и за маму твою…
Он тебе говорит: очень сильно люблю!
И кто верит в Него, через смерть идёт в жизнь.
К Богу сердце открой, поспеши, помолись.
Ты прости, Иисус, что не знала Тебя.
Жизнь тебе отдаю. Я отныне Твоя.»
Еле слышно слова повторяли уста…
«Бог! Спасибо Тебе! Я готова, чиста.
Мама, дочку прости за обиды и боль.
Ты меня отпусти… Ухожу я… Домой!!!»
Как вместить, что её уже нету,
Что она теперь где-то ТАМ…
Тёплый зайчик лучистого света
Прикасается к мёртвым губам…
Мать девчушечку обняла.
«Благодарна, что ты помогла…
Боль такая, что не измерить,
Но я тоже хочу… ПОВЕРИТЬ!!!»
15-17.05 2012г.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
